Як розповів координатор проекту «Електронний архів визвольного руху» Данило Саламін, для істориків ці некрологи є цікавим джерелом інформації про тих, хто перебував в лавах УПА та підпілля ОУН, у більшості випадків в них подані досить детальні дані про вік і походження, освіту, фах, «стаж» визвольної боротьби.
«Некрологи писали, щоб рідні і побратими знали про смерть повстанця. Важливо було зберегти імена героїв для майбутніх поколінь. Тож зараз це хороша статистична інформація для дослідників, а ті, чиї родичі служили в лавах УПА, можуть знайти обставини загибелі своїх близьких», — розповів Данило Саламін.
Некролог — це невелика публікація з приводу смерті людини, яка містить у собі інформацію про важливі події у біографії покійного, його заслуги перед суспільством, причини смерті, співчуття рідним і близьким, їх спогади про померлого. В УПА їх писали машиністки та або публікували у періодичних підпільних виданнях, або, як подано у нашій колекції, просто друкували на папері.
Переглянути колекцію можна за посиланням
Як розповів координатор проекту «Електронний архів визвольного руху» Данило Саламін, для істориків ці некрологи є цікавим джерелом інформації про тих, хто перебував в лавах УПА та підпілля ОУН, у більшості випадків в них подані досить детальні дані про вік і походження, освіту, фах, «стаж» визвольної боротьби.
«Некрологи писали, щоб рідні і побратими знали про смерть повстанця. Важливо було зберегти імена героїв для майбутніх поколінь. Тож зараз це хороша статистична інформація для дослідників, а ті, чиї родичі служили в лавах УПА, можуть знайти обставини загибелі своїх близьких», — розповів Данило Саламін.
Некролог — це невелика публікація з приводу смерті людини, яка містить у собі інформацію про важливі події у біографії покійного, його заслуги перед суспільством, причини смерті, співчуття рідним і близьким, їх спогади про померлого. В УПА їх писали машиністки та або публікували у періодичних підпільних виданнях, або, як подано у нашій колекції, просто друкували на папері.
Переглянути колекцію можна за посиланням
Десятки унікальних світлин селян-повстанців дозволяють побачити обличчя українського повстанського руху напередодні Голодомору. Як відомо, геноциду на Україні передувало близько 5 тисяч повстань.
У архіві органів радянської каральної системи, яким нині опікується Архів СБУ, є фото та документи про причини, перебіг та наслідки масових селянських повстань проти колективізації, розкуркулення та політики радянської влади в Україні загалом. Визиски, репресії радянської влади у сталінські часи, викликали масовий протест людей.
«В оприлюдненій колекції документів — фото вилученої радянськими чекістами саморобної зброї та інших речових доказів. Архів СБУ публікує унікальні фотодокази, як восени 1932 року вилучали зерно та харч у селі Ново-Красне Арбузинського району Одеської області, а також світлини засідання комітетів з вилучення продовольства у цьому ж селі», — говорить заступник директора Центру досліджень визвольного руху Андрій Когут.
Переглянути документи можна за посиланням
Десятки унікальних світлин селян-повстанців дозволяють побачити обличчя українського повстанського руху напередодні Голодомору. Як відомо, геноциду на Україні передувало близько 5 тисяч повстань.
У архіві органів радянської каральної системи, яким нині опікується Архів СБУ, є фото та документи про причини, перебіг та наслідки масових селянських повстань проти колективізації, розкуркулення та політики радянської влади в Україні загалом. Визиски, репресії радянської влади у сталінські часи, викликали масовий протест людей.
«В оприлюдненій колекції документів — фото вилученої радянськими чекістами саморобної зброї та інших речових доказів. Архів СБУ публікує унікальні фотодокази, як восени 1932 року вилучали зерно та харч у селі Ново-Красне Арбузинського району Одеської області, а також світлини засідання комітетів з вилучення продовольства у цьому ж селі», — говорить заступник директора Центру досліджень визвольного руху Андрій Когут.
Переглянути документи можна за посиланням
До 100-ї річниці з дня народження крайового референта Служби безпеки та крайового провідника опозиційного проводу Південно-східного краю Степана Янишевського («Далекого»), Центр досліджень визвольного руху опублікував його особисте листування та періодичні видання, що видавались за його керівництва.
Степан Янишевський у 1941-1942 роках брав активну участь у організації підпілля ОУН(б) у Вінниці і області, а у 1943 р. взяв участь в організації відділів УПА на Волині. Основним напрямком його діяльності стало створення служби безпеки, яка стежила за тим, щоб в УПА не проникали шпигуни та агенти. З кінця 1945 р. і до серпня 1948 р. Степан Янишевський керував діяльністю опозиційного крайового проводу «Одеса», який базувався на значній частині Рівненської і Житомирської областей, а також поширював свою діяльність на сусідні території.
Переглянути документи можна за посиланням
До 100-ї річниці з дня народження крайового референта Служби безпеки та крайового провідника опозиційного проводу Південно-східного краю Степана Янишевського («Далекого»), Центр досліджень визвольного руху опублікував його особисте листування та періодичні видання, що видавались за його керівництва.
Степан Янишевський у 1941-1942 роках брав активну участь у організації підпілля ОУН(б) у Вінниці і області, а у 1943 р. взяв участь в організації відділів УПА на Волині. Основним напрямком його діяльності стало створення служби безпеки, яка стежила за тим, щоб в УПА не проникали шпигуни та агенти. З кінця 1945 р. і до серпня 1948 р. Степан Янишевський керував діяльністю опозиційного крайового проводу «Одеса», який базувався на значній частині Рівненської і Житомирської областей, а також поширював свою діяльність на сусідні території.
Переглянути документи можна за посиланням