Масовими розстрілами радянська влада намагалася вирішити проблему переповнення тюрем політичними в’язнями. Особливо актуальним було звільнення в’язниць прифронтової зони. Негайними заходами стали два накази від 23.06.1941 р.
У першому йшлося про терміновий облік усіх в’язнів у тюрмах та розподіл на тих, що підлягають депортації в ІТЛ), і тих, кого необхідно розстріляти, — це завдання покладалося на місцеве керівництво НКҐБ. У другому — про депортацію 5000 в’язнів із Львівської обл., проте евакуювали лише 1822 людей, 3602 в’язні залишилось у тюрмах Львова.
Станом на 24 червня у тюрмах Львова та Золочева було розстріляно 2072 особи, а 24—28 червня ще 2068 осіб. Таким чином у Львівській області було розстріляно 4140 в’язнів.
Більшість розстріляних були українці, а також поляки, євреї, росіяни та особи інших національностей. Більшості інкримінували злочини за статтею 54 карного кодексу УРСР, тобто контрреволюційну діяльність.
Масовими розстрілами радянська влада намагалася вирішити проблему переповнення тюрем політичними в’язнями. Особливо актуальним було звільнення в’язниць прифронтової зони. Негайними заходами стали два накази від 23.06.1941 р.
У першому йшлося про терміновий облік усіх в’язнів у тюрмах та розподіл на тих, що підлягають депортації в ІТЛ), і тих, кого необхідно розстріляти, — це завдання покладалося на місцеве керівництво НКҐБ. У другому — про депортацію 5000 в’язнів із Львівської обл., проте евакуювали лише 1822 людей, 3602 в’язні залишилось у тюрмах Львова.
Станом на 24 червня у тюрмах Львова та Золочева було розстріляно 2072 особи, а 24—28 червня ще 2068 осіб. Таким чином у Львівській області було розстріляно 4140 в’язнів.
Більшість розстріляних були українці, а також поляки, євреї, росіяни та особи інших національностей. Більшості інкримінували злочини за статтею 54 карного кодексу УРСР, тобто контрреволюційну діяльність.
У фонді представлено 86 документів організацій польської підпільної мережі, зокрема розпорядчі накази, інструкції, інформаційні оголошення, пропагандистські листівки, офіційні документи, а також підбірка підпільної преси тих років.
Колекція містить підбірку підпільних газет «Walka» («Боротьба»), «Słowo Polskie» («Польське слово»), а також «Biuletyn Informacyjny Ziemi Czerwieńskiej» («Інформаційний бюлетень Червенської землі») — офіційного видання Армії Крайової в окрузі «Львів».
Фонд «Документи польських підпільних організацій Львова 1942—1944 років» сформований із документів, знайдених у жовтні 2006 року в одному з будинків Львова під час ремонту покрівлі. Знахідка була надана для вивчення членам громадської організації «Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять"», а пізніше передана на зберігання в Архів Центру досліджень визвольного руху (Фонд 13. Документи польських підпільних організацій Львова 1942—1944 рр.).
У фонді представлено 86 документів організацій польської підпільної мережі, зокрема розпорядчі накази, інструкції, інформаційні оголошення, пропагандистські листівки, офіційні документи, а також підбірка підпільної преси тих років.
Колекція містить підбірку підпільних газет «Walka» («Боротьба»), «Słowo Polskie» («Польське слово»), а також «Biuletyn Informacyjny Ziemi Czerwieńskiej» («Інформаційний бюлетень Червенської землі») — офіційного видання Армії Крайової в окрузі «Львів».
Фонд «Документи польських підпільних організацій Львова 1942—1944 років» сформований із документів, знайдених у жовтні 2006 року в одному з будинків Львова під час ремонту покрівлі. Знахідка була надана для вивчення членам громадської організації «Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять"», а пізніше передана на зберігання в Архів Центру досліджень визвольного руху (Фонд 13. Документи польських підпільних організацій Львова 1942—1944 рр.).
До річниці найбільшого бою УПА під Гурбами Електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua оприлюднив документи до історії Василя Кука. Колекція містить світлини з різних періодів життя командира, особисті документи, зокрема свідоцтво про хрещення, особову картку Люблінського університету, диплом історичного факультету Київського державного університету, трудову книжку тощо.
Основу колекції становлять документи з архіву Василя Кука, який був переданий згідно з його заповітом у 2007 році у Центр досліджень визвольного руху. Тоді історики отримали приватний архів командира обсягом 2,5 тонни. На даний момент завершується оцифровування цього унікального джерельного комплексу.
До річниці найбільшого бою УПА під Гурбами Електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua оприлюднив документи до історії Василя Кука. Колекція містить світлини з різних періодів життя командира, особисті документи, зокрема свідоцтво про хрещення, особову картку Люблінського університету, диплом історичного факультету Київського державного університету, трудову книжку тощо.
Основу колекції становлять документи з архіву Василя Кука, який був переданий згідно з його заповітом у 2007 році у Центр досліджень визвольного руху. Тоді історики отримали приватний архів командира обсягом 2,5 тонни. На даний момент завершується оцифровування цього унікального джерельного комплексу.