Спогади учасників та очевидців визвольного руху українців у XX ст. від Першої світової війни до демократичного руху кінця 80-початку 90х рр. виклали онлайн в Електронному архіві avr.org.ua.

Зокрема це спогади учасників Легіону Українських січових стрільців, підпілля Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, в'язнів радянських та нацистських концтаборів, жертв радянських та польських депортацій. Всього — 571 спогад, написаний власноруч або занотований учасниками товариства «Меморіал». Більшість авторів цих спогадів вже немає в живих.

Ознайомитися та скопіювати архівні матеріали можуть усі охочі в Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua за посиланням.

Колись таємні документи з Російського державного архіву економіки історики виклали он-лайн в Електронному архіві визвольного руху напередодні 82-х роковин геноциду. 

Документи з грифами «Таємно» і «Цілком таємно» з Російського державного архіву економіки (Москва) про вивіз продуктів з України в час Голодомору опублікував онлайн Центр досліджень визвольного руху в Електронному архіві avr.org.ua. Найбільше продуктів з голодуючої України СРСР вивозив до Німеччини, Англії, Голландії, Данії і Польщі.

Історики називають ці 252 документи ключовими для про розуміння масштабів вивезення з СРСР, зокрема із охопленої масштабним голодом України, продуктів харчування.

«Навіть побіжний огляд цих документів дозволяє засвідчити жахливі факти визиску українських теренів, які стали у 1932–1933 роках територією смерті, — каже д.і.н., професор Геннадій Боряк, заступник директора Інституту історії України НАН України. — План експорту продуктів з України у 1933 р. становив понад 107 млн. руб. і був виконаний на 85%. Але порівняно з 1932 р. експорт продуктів з України збільшилися на 24%!. Особливо значне збільшення спостерігалося за статтею продовольство - план виконано на 126%. А у відомстві Плодекспорту збільшення ще істотніше: виконання плану сягнуло 137,8%».

Найбільше з України під час Голодомору експортували яблука, томатну пасту (за окремими звітами, зокрема, в ІV кв. 1932 р., вона становила 2/3 усіх продуктів, що вивозилися за кордон), ніжинські солоні огірки (бочками). В інших звітах моторошно читати спокійні рядки: «Медосбор в 1933 году… на Украине был весьма хорошим, этим объясняется значительное перевыполнение плана…».

Як видно з опублікованих документів, перше місце за експортом продуктів у 1932–1933 роках займала Німеччина. Також значна частина експорту припадало на Великобританію, Нідерланди, Данію та Польщу. «Овочі вивозилися передусім до Англії та Афганістану, томатна паста – до Німеччини та Естонії, молоко – до Монголії, горох до Голландії», — розповідає історик.

Більшість документів походить з архіву Наркомату зовнішньої торгівлі (ф. 413), деякі – з фонду Наркомату постачання СРСР (ф. 8043) Російського державного архіву економіки (Москва).

Документи доступні на сайті Е-архіву визвольного руху за посиланням: http://avr.org.ua/index.php/Ust/169/?a=1

До річниці Листопадового Зриву в Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua публікують документи про військо Західноукраїнської Народної Республіки. 16 випусків “Вістників” Державного секретаріату військових справ ЗУНР 1918-1919 років з інформацією про повноваження військової адміністрації, мобілізацію вояків Української галицької армії, матеріально-технічне забезпечення, оплату праці та багато іншого відтепер доступні онлайн.

"Український нарід творить своє власне військо, яке має забезпечити політичну незалежність України", — пояснюють у першому номері “Вістника” за грудень 1918 року.

Як розповів архівіст Центру досліджень визвольного руху Роман Тютенко, оскільки “Вістник” виходив в час українсько-польської війни 1918-1919 рр., місцем видання було те місто, в якому розташовувався уряд ЗУНР, — Тернопіль, Станіслав (тепер Івано-Франківськ), Камянець-Подільський.

У “Вістниках” врегульовані повноваження цивільної та військової адміністрацій ЗУНР, подані списки керівних осіб в Українській галицькій армії, списки піхоти, кінноти, артилерії, ветеринарної, санітарної служб, духовенства, судівництва, інтендатури ЗУНР.

“Тут є розпорядження про мобілізацію і демобілізацію вояків Української галицької армії, про створення воєнних округів на території ЗУНР, накази військовим, окружним та повітовим комендантам та вказівки жандармерії ЗУНР”, — розповів Роман Тютенко.

Серед документів можна також знайти дані про матеріально-технічне забезпечення вояків та офіцерів УГА, зокрема звіти військового майна окружних команд ЗУНР, провізію, оплату служби, однострої військових.

Документи доступні на сайті Е-архіву визвольного руху за посиланням: http://avr.org.ua/index.php/COLL/813/?a=1.

Листопадовий зрив - українське збройне повстання з 31 жовтня на 1 листопада року, організоване Українською національною радою силами Українських січових стрільців на чолі із сотником Дмитром Вітовським у Львові з метою встановлення української влади. У ході повстання, згідно з планом, нейтралізувано німецькі й угорські військові частини, захоплено головні адміністративні установи: пошту, телеграф, вокзал, склади, міську ратушу та встановлено українську владу у Львові та Східній Галичині.