Українці на Закарпатті стали першим у міжвоєнній Європі народом, що не змирився із анексією, а зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії ворога.
Особливо цікавими є документальні матеріали із кримінальної справи на братів Климпушів — Василя, Івана та Дмитра, які брали активну участь у громадському житті Закарпаття.
«Брати Климпуші підтримали утворення автономного уряду Підкарпатської Русі – Карпатської України, потім взяли участь в організації народної оборони "Карпатська Січ" та утворенні партії "Українське національне об’єднання". Дмитро Климпуш став головним комендантом Карпатської січі, Іван – членом проводу УНО, а Василь 12 лютого 1939 р. був обраний депутатом сойму Карпатської України і став зв’язковим уряду з Гуцульщиною», — розповів упорядник колекції, заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак.
Переглянути документи можна за посиланням
Українці на Закарпатті стали першим у міжвоєнній Європі народом, що не змирився із анексією, а зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії ворога.
Особливо цікавими є документальні матеріали із кримінальної справи на братів Климпушів — Василя, Івана та Дмитра, які брали активну участь у громадському житті Закарпаття.
«Брати Климпуші підтримали утворення автономного уряду Підкарпатської Русі – Карпатської України, потім взяли участь в організації народної оборони "Карпатська Січ" та утворенні партії "Українське національне об’єднання". Дмитро Климпуш став головним комендантом Карпатської січі, Іван – членом проводу УНО, а Василь 12 лютого 1939 р. був обраний депутатом сойму Карпатської України і став зв’язковим уряду з Гуцульщиною», — розповів упорядник колекції, заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак.
Переглянути документи можна за посиланням
Центр досліджень визвольного руху спільно із Архівом СБУ оприлюднили колекцію документів генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича та його сім’ї, зокрема — листи до старшин (офіцерів) УПА та провідників ОУН, кримінальна справа на батька Осипа Шухевича, сімейне листування дітей та дружини.
«В колекції зокрема переписка між Шухевичом та його наступником на посаді Головного командира УПА Василем Куком. Заслуговує уваги і лист командира до "Карпа", шефа СБ ОУН Миколи Арсенича. Також із листів можна довідатись, що, крім загальновідомих, Шухевич користувався псевдами "Мамай", або "171"», — каже історик, заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак.
Переглянути колекцію можна за посиланням
Центр досліджень визвольного руху спільно із Архівом СБУ оприлюднили колекцію документів генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича та його сім’ї, зокрема — листи до старшин (офіцерів) УПА та провідників ОУН, кримінальна справа на батька Осипа Шухевича, сімейне листування дітей та дружини.
«В колекції зокрема переписка між Шухевичом та його наступником на посаді Головного командира УПА Василем Куком. Заслуговує уваги і лист командира до "Карпа", шефа СБ ОУН Миколи Арсенича. Також із листів можна довідатись, що, крім загальновідомих, Шухевич користувався псевдами "Мамай", або "171"», — каже історик, заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак.
Переглянути колекцію можна за посиланням
Історик, член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, екс-директор Державного архіву Сумської області Геннадій Іванущенко, пояснює, що оцифровували насамперед газети — найбільш запитувані матеріали в читальній залі архіву, які псуються через часте користування.
«Для багатьох дослідників "входження в тему" починається саме з газет, тому вони найбільше нищаться, особливо давні. З кожним роком читати їх стає все складніше. І вже зовсім великої шкоди завдає їм постійне ксерокопіювання — від нагріву осипається друкарська фарба, ламається папір».
На думку історика, найбільшу цінність для дослідження визвольного руху 1917-1920 рр. в Україні має періодика, яка видавалися в Києві, Ромнах, Сумах, але розповсюджувалась по всій території України. «Через такі публікації можна простежити місцеві деталі відомих загальноукраїнських подій», — зазначає Геннадій Іванущенко.
Документи доступні на сайті Е-архіву avr.org.ua за посиланням
Історик, член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, екс-директор Державного архіву Сумської області Геннадій Іванущенко, пояснює, що оцифровували насамперед газети — найбільш запитувані матеріали в читальній залі архіву, які псуються через часте користування.
«Для багатьох дослідників "входження в тему" починається саме з газет, тому вони найбільше нищаться, особливо давні. З кожним роком читати їх стає все складніше. І вже зовсім великої шкоди завдає їм постійне ксерокопіювання — від нагріву осипається друкарська фарба, ламається папір».
На думку історика, найбільшу цінність для дослідження визвольного руху 1917-1920 рр. в Україні має періодика, яка видавалися в Києві, Ромнах, Сумах, але розповсюджувалась по всій території України. «Через такі публікації можна простежити місцеві деталі відомих загальноукраїнських подій», — зазначає Геннадій Іванущенко.
Документи доступні на сайті Е-архіву avr.org.ua за посиланням