Центр досліджень визвольного руху спільно із Архівом СБУ оприлюднили колекцію документів генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича та його сім’ї, зокрема — листи до старшин (офіцерів) УПА та провідників ОУН, кримінальна справа на батька Осипа Шухевича, сімейне листування дітей та дружини.
«В колекції зокрема переписка між Шухевичом та його наступником на посаді Головного командира УПА Василем Куком. Заслуговує уваги і лист командира до "Карпа", шефа СБ ОУН Миколи Арсенича. Також із листів можна довідатись, що, крім загальновідомих, Шухевич користувався псевдами "Мамай", або "171"», — каже історик, заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак.
Переглянути колекцію можна за посиланням
Центр досліджень визвольного руху спільно із Архівом СБУ оприлюднили колекцію документів генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича та його сім’ї, зокрема — листи до старшин (офіцерів) УПА та провідників ОУН, кримінальна справа на батька Осипа Шухевича, сімейне листування дітей та дружини.
«В колекції зокрема переписка між Шухевичом та його наступником на посаді Головного командира УПА Василем Куком. Заслуговує уваги і лист командира до "Карпа", шефа СБ ОУН Миколи Арсенича. Також із листів можна довідатись, що, крім загальновідомих, Шухевич користувався псевдами "Мамай", або "171"», — каже історик, заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак.
Переглянути колекцію можна за посиланням
Історик, член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, екс-директор Державного архіву Сумської області Геннадій Іванущенко, пояснює, що оцифровували насамперед газети — найбільш запитувані матеріали в читальній залі архіву, які псуються через часте користування.
«Для багатьох дослідників "входження в тему" починається саме з газет, тому вони найбільше нищаться, особливо давні. З кожним роком читати їх стає все складніше. І вже зовсім великої шкоди завдає їм постійне ксерокопіювання — від нагріву осипається друкарська фарба, ламається папір».
На думку історика, найбільшу цінність для дослідження визвольного руху 1917-1920 рр. в Україні має періодика, яка видавалися в Києві, Ромнах, Сумах, але розповсюджувалась по всій території України. «Через такі публікації можна простежити місцеві деталі відомих загальноукраїнських подій», — зазначає Геннадій Іванущенко.
Документи доступні на сайті Е-архіву avr.org.ua за посиланням
Історик, член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, екс-директор Державного архіву Сумської області Геннадій Іванущенко, пояснює, що оцифровували насамперед газети — найбільш запитувані матеріали в читальній залі архіву, які псуються через часте користування.
«Для багатьох дослідників "входження в тему" починається саме з газет, тому вони найбільше нищаться, особливо давні. З кожним роком читати їх стає все складніше. І вже зовсім великої шкоди завдає їм постійне ксерокопіювання — від нагріву осипається друкарська фарба, ламається папір».
На думку історика, найбільшу цінність для дослідження визвольного руху 1917-1920 рр. в Україні має періодика, яка видавалися в Києві, Ромнах, Сумах, але розповсюджувалась по всій території України. «Через такі публікації можна простежити місцеві деталі відомих загальноукраїнських подій», — зазначає Геннадій Іванущенко.
Документи доступні на сайті Е-архіву avr.org.ua за посиланням
Як розповів координатор проекту «Електронний архів визвольного руху» Данило Саламін, для істориків ці некрологи є цікавим джерелом інформації про тих, хто перебував в лавах УПА та підпілля ОУН, у більшості випадків в них подані досить детальні дані про вік і походження, освіту, фах, «стаж» визвольної боротьби.
«Некрологи писали, щоб рідні і побратими знали про смерть повстанця. Важливо було зберегти імена героїв для майбутніх поколінь. Тож зараз це хороша статистична інформація для дослідників, а ті, чиї родичі служили в лавах УПА, можуть знайти обставини загибелі своїх близьких», — розповів Данило Саламін.
Некролог — це невелика публікація з приводу смерті людини, яка містить у собі інформацію про важливі події у біографії покійного, його заслуги перед суспільством, причини смерті, співчуття рідним і близьким, їх спогади про померлого. В УПА їх писали машиністки та або публікували у періодичних підпільних виданнях, або, як подано у нашій колекції, просто друкували на папері.
Переглянути колекцію можна за посиланням
Як розповів координатор проекту «Електронний архів визвольного руху» Данило Саламін, для істориків ці некрологи є цікавим джерелом інформації про тих, хто перебував в лавах УПА та підпілля ОУН, у більшості випадків в них подані досить детальні дані про вік і походження, освіту, фах, «стаж» визвольної боротьби.
«Некрологи писали, щоб рідні і побратими знали про смерть повстанця. Важливо було зберегти імена героїв для майбутніх поколінь. Тож зараз це хороша статистична інформація для дослідників, а ті, чиї родичі служили в лавах УПА, можуть знайти обставини загибелі своїх близьких», — розповів Данило Саламін.
Некролог — це невелика публікація з приводу смерті людини, яка містить у собі інформацію про важливі події у біографії покійного, його заслуги перед суспільством, причини смерті, співчуття рідним і близьким, їх спогади про померлого. В УПА їх писали машиністки та або публікували у періодичних підпільних виданнях, або, як подано у нашій колекції, просто друкували на папері.
Переглянути колекцію можна за посиланням