Архівні документи Організації українських націоналістів під проводом Андрія Мельника, що були знайдені на Тернопільщині, Центр досліджень визвольного руху розмістив у відкритому доступі в Е-архіві визвольного руху avr.org.ua. Основу архіву становлять 83 документи ОУН(м) за 1939—1948 роки. Серед них — вишкільні та пропагандистські матеріали (листівки, часописи, брошури), інструкції, записки, накази та звіти тощо.
Як відзначають історики ЦДВР, це справді унікальний випадок, адже раніше не було подібних знахідок документів саме ОУН мельниківців. До Архіву Центру досліджень визвольного руху у 2006 році їх передав голова Братства вояків ОУН-УПА в Тернопільській області Петро Касінчук.
«За допомогою документів із цього архіву можна яскраво простежити принципи вишкільної системи ОУН(м) — через інструкції для юнацтва, цілі, політичну програму й устрій організації. Пропагандистську діяльність ілюструють маніфести, заклики, промови лідерів, а також звернення до членів та прихильників», — розповідає науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Ольга Зброжко.
Архівні документи Організації українських націоналістів під проводом Андрія Мельника, що були знайдені на Тернопільщині, Центр досліджень визвольного руху розмістив у відкритому доступі в Е-архіві визвольного руху avr.org.ua. Основу архіву становлять 83 документи ОУН(м) за 1939—1948 роки. Серед них — вишкільні та пропагандистські матеріали (листівки, часописи, брошури), інструкції, записки, накази та звіти тощо.
Як відзначають історики ЦДВР, це справді унікальний випадок, адже раніше не було подібних знахідок документів саме ОУН мельниківців. До Архіву Центру досліджень визвольного руху у 2006 році їх передав голова Братства вояків ОУН-УПА в Тернопільській області Петро Касінчук.
«За допомогою документів із цього архіву можна яскраво простежити принципи вишкільної системи ОУН(м) — через інструкції для юнацтва, цілі, політичну програму й устрій організації. Пропагандистську діяльність ілюструють маніфести, заклики, промови лідерів, а також звернення до членів та прихильників», — розповідає науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Ольга Зброжко.
Як розповів історик, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, спогади учасників збройної боротьби були записані за наказом керівництва підпілля, яке турбувалось про збереження пам’яті про повстанців. В УПА хроніки відділів записували бунчужні.
«Таким чином до нас дійшли цінні документи, які містять чимало цікавої та корисної і для історика, і для пересічного читача інформації. Її характерними рисами є скрупульозність та точність. І хоча у документах є чимало статистичної інформації, вони не позбавлені емоцій та особистих переживань авторів та дуже чітко й яскраво передають дух епох», — розповідає Руслан Забілий.
Ці документи свого часу були конфісковані НКВД, а зараз їхні оригінали зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ, а зі сканованими копіями відтепер можна ознайомитись на сайті Електронного архіву визвольного руху за посиланням.
Як розповів історик, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, спогади учасників збройної боротьби були записані за наказом керівництва підпілля, яке турбувалось про збереження пам’яті про повстанців. В УПА хроніки відділів записували бунчужні.
«Таким чином до нас дійшли цінні документи, які містять чимало цікавої та корисної і для історика, і для пересічного читача інформації. Її характерними рисами є скрупульозність та точність. І хоча у документах є чимало статистичної інформації, вони не позбавлені емоцій та особистих переживань авторів та дуже чітко й яскраво передають дух епох», — розповідає Руслан Забілий.
Ці документи свого часу були конфісковані НКВД, а зараз їхні оригінали зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ, а зі сканованими копіями відтепер можна ознайомитись на сайті Електронного архіву визвольного руху за посиланням.
Всього доступними для ознайомлення в Інтернеті стали 24 документи українською, російською та угорською мовами, оригінали яких зберігаються у Галузевому державному архіві СБУ та Архіві управління СБУ в Закарпатській області. У них описується існування Карпатської України як автономної республіки у складі Чехословаччини (жовтень 1938 — 14 березня 1939 року) і незалежної держави (березень 1939 року): діяльність уряду, політичної організації «Українського національного об’єднання» (УНО) та збройних загонів Організації народної оборони «Карпатська Січ» (ОНОКС).
Кандидат історичних наук Олександр Пагіря, дослідник історії Карпатської України, зазначає, що виявлені в кількох оперативних справах МҐБ внутрішні документи Карпатської Січі є унікальними в своєму роді. «Раніше вважалося, що архів Головної команди був спалений самими січовиками перед відступом з Хуста 16 березня 1939 року, адже ці документи могли потрапити до рук угорської жандармерії і стати базою для подальших репресій».
Всього доступними для ознайомлення в Інтернеті стали 24 документи українською, російською та угорською мовами, оригінали яких зберігаються у Галузевому державному архіві СБУ та Архіві управління СБУ в Закарпатській області. У них описується існування Карпатської України як автономної республіки у складі Чехословаччини (жовтень 1938 — 14 березня 1939 року) і незалежної держави (березень 1939 року): діяльність уряду, політичної організації «Українського національного об’єднання» (УНО) та збройних загонів Організації народної оборони «Карпатська Січ» (ОНОКС).
Кандидат історичних наук Олександр Пагіря, дослідник історії Карпатської України, зазначає, що виявлені в кількох оперативних справах МҐБ внутрішні документи Карпатської Січі є унікальними в своєму роді. «Раніше вважалося, що архів Головної команди був спалений самими січовиками перед відступом з Хуста 16 березня 1939 року, адже ці документи могли потрапити до рук угорської жандармерії і стати базою для подальших репресій».