Як розповів історик, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, спогади учасників збройної боротьби були записані за наказом керівництва підпілля, яке турбувалось про збереження пам’яті про повстанців. В УПА хроніки відділів записували бунчужні.
«Таким чином до нас дійшли цінні документи, які містять чимало цікавої та корисної і для історика, і для пересічного читача інформації. Її характерними рисами є скрупульозність та точність. І хоча у документах є чимало статистичної інформації, вони не позбавлені емоцій та особистих переживань авторів та дуже чітко й яскраво передають дух епох», — розповідає Руслан Забілий.
Ці документи свого часу були конфісковані НКВД, а зараз їхні оригінали зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ, а зі сканованими копіями відтепер можна ознайомитись на сайті Електронного архіву визвольного руху за посиланням.
Як розповів історик, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, спогади учасників збройної боротьби були записані за наказом керівництва підпілля, яке турбувалось про збереження пам’яті про повстанців. В УПА хроніки відділів записували бунчужні.
«Таким чином до нас дійшли цінні документи, які містять чимало цікавої та корисної і для історика, і для пересічного читача інформації. Її характерними рисами є скрупульозність та точність. І хоча у документах є чимало статистичної інформації, вони не позбавлені емоцій та особистих переживань авторів та дуже чітко й яскраво передають дух епох», — розповідає Руслан Забілий.
Ці документи свого часу були конфісковані НКВД, а зараз їхні оригінали зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ, а зі сканованими копіями відтепер можна ознайомитись на сайті Електронного архіву визвольного руху за посиланням.
Всього доступними для ознайомлення в Інтернеті стали 24 документи українською, російською та угорською мовами, оригінали яких зберігаються у Галузевому державному архіві СБУ та Архіві управління СБУ в Закарпатській області. У них описується існування Карпатської України як автономної республіки у складі Чехословаччини (жовтень 1938 — 14 березня 1939 року) і незалежної держави (березень 1939 року): діяльність уряду, політичної організації «Українського національного об’єднання» (УНО) та збройних загонів Організації народної оборони «Карпатська Січ» (ОНОКС).
Кандидат історичних наук Олександр Пагіря, дослідник історії Карпатської України, зазначає, що виявлені в кількох оперативних справах МҐБ внутрішні документи Карпатської Січі є унікальними в своєму роді. «Раніше вважалося, що архів Головної команди був спалений самими січовиками перед відступом з Хуста 16 березня 1939 року, адже ці документи могли потрапити до рук угорської жандармерії і стати базою для подальших репресій».
Всього доступними для ознайомлення в Інтернеті стали 24 документи українською, російською та угорською мовами, оригінали яких зберігаються у Галузевому державному архіві СБУ та Архіві управління СБУ в Закарпатській області. У них описується існування Карпатської України як автономної республіки у складі Чехословаччини (жовтень 1938 — 14 березня 1939 року) і незалежної держави (березень 1939 року): діяльність уряду, політичної організації «Українського національного об’єднання» (УНО) та збройних загонів Організації народної оборони «Карпатська Січ» (ОНОКС).
Кандидат історичних наук Олександр Пагіря, дослідник історії Карпатської України, зазначає, що виявлені в кількох оперативних справах МҐБ внутрішні документи Карпатської Січі є унікальними в своєму роді. «Раніше вважалося, що архів Головної команди був спалений самими січовиками перед відступом з Хуста 16 березня 1939 року, адже ці документи могли потрапити до рук угорської жандармерії і стати базою для подальших репресій».
В Е-архіві розмістили всі 109 номерів міжвоєнного журналу «Літопис Червоної Калини». Це історико-літературне щомісячне ілюстроване видання, яке виходило впродовж жовтня 1929 — липня 1939 років.
В журналі публікувалися матеріали про визвольну боротьбу 1917—1921 років, зокрема спогади учасників подій, фотографії, автобіографічні оповідання, документи тощо.
«У цих журналах містяться сотні унікальних спогадів безпосередніх учасників перших визвольних змагань ХХ століття. Видання дотепер залишається головним часописом-джерелом свідчень українських вояків та старшин того часу. Сподіваюсь, що електронна версія допоможе десяткам і сотням дослідників, зекономить їхній час та розширить можливості», — говорить упорядник колекції, історик Юрій Юзич.
Повні комплекти перших випусків вдалося відшукати в приватній колекції історика, академіка Сергія Білоконя. Решту видань скопійовано з архівів Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка.
В Е-архіві розмістили всі 109 номерів міжвоєнного журналу «Літопис Червоної Калини». Це історико-літературне щомісячне ілюстроване видання, яке виходило впродовж жовтня 1929 — липня 1939 років.
В журналі публікувалися матеріали про визвольну боротьбу 1917—1921 років, зокрема спогади учасників подій, фотографії, автобіографічні оповідання, документи тощо.
«У цих журналах містяться сотні унікальних спогадів безпосередніх учасників перших визвольних змагань ХХ століття. Видання дотепер залишається головним часописом-джерелом свідчень українських вояків та старшин того часу. Сподіваюсь, що електронна версія допоможе десяткам і сотням дослідників, зекономить їхній час та розширить можливості», — говорить упорядник колекції, історик Юрій Юзич.
Повні комплекти перших випусків вдалося відшукати в приватній колекції історика, академіка Сергія Білоконя. Решту видань скопійовано з архівів Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка.