«Віроломного несподіваного нападу» не було: Хрущова ще у травні 1941 року повідомляли про концентрацію німецьких військ на кордоні. Про це йдеться в невідомих раніше документах НКВД, оприлюднених Архівом СБУ. Відтепер матеріали доступні онлайн в Електронному архіві визвольного руху. Архів СБУ оприлюднив документи радянських спецслужб про початок радянсько-німецької війни у 1941 році. Архівісти надали вільний доступ до колекції «Переддень німецько-радянської війни у документах НКВД».
«У колекції — документи про агентурно-оперативну роботу НКВД СРСР напередодні радянсько-німецької війни: повідомлення військових та агентів спецслужб про загальний стан німецької армії перед початком війни, пересування військ Вермахту поблизу кордонів СРСР. Також оприлюднено матеріали допитів полонених німецьких льотчиків у перші дні війни, шпигунську аерофотозйомку, яку здійснювали літаки "Люфтваффе"», — розповідає заступник директора Архіву СБУ історик Володимир Бірчак.
Колекція доступна за посиланням
«Віроломного несподіваного нападу» не було: Хрущова ще у травні 1941 року повідомляли про концентрацію німецьких військ на кордоні. Про це йдеться в невідомих раніше документах НКВД, оприлюднених Архівом СБУ. Відтепер матеріали доступні онлайн в Електронному архіві визвольного руху. Архів СБУ оприлюднив документи радянських спецслужб про початок радянсько-німецької війни у 1941 році. Архівісти надали вільний доступ до колекції «Переддень німецько-радянської війни у документах НКВД».
«У колекції — документи про агентурно-оперативну роботу НКВД СРСР напередодні радянсько-німецької війни: повідомлення військових та агентів спецслужб про загальний стан німецької армії перед початком війни, пересування військ Вермахту поблизу кордонів СРСР. Також оприлюднено матеріали допитів полонених німецьких льотчиків у перші дні війни, шпигунську аерофотозйомку, яку здійснювали літаки "Люфтваффе"», — розповідає заступник директора Архіву СБУ історик Володимир Бірчак.
Колекція доступна за посиланням
Як розповів упорядник колекції, пластун Юрій Юзич, журнал містить багато інформації по життя і діяльність пластової організації, офіційні повідомлення пластового проводу. «Часопис просував ідеї патріотизму і героїзму, прививав українській молоді любов до України. Він містив також поезію і художню літературу. Свої статті і замітки в часописі публікували Степан Охримович, Богдан Кравців і Володимир Янів. Саме у "Молодому житті" розкрився літературний талант племінника Лесі Українки — Юрія Косача, який друкувався під своїм пластовим псевдонімом "Орлине перо"», — розповів Юрій Юзич.
«Цей журнал читали і на ньому виростала ціла генерація пластової молоді, яку тепер знаємо як покоління Бандери і Шухевича. Упевнений, що електронна версія часопису допоможе краще зрозуміти характер молодих учасників визвольного руху», — зазначає Юрій Юзич.
Як розповів упорядник колекції, пластун Юрій Юзич, журнал містить багато інформації по життя і діяльність пластової організації, офіційні повідомлення пластового проводу. «Часопис просував ідеї патріотизму і героїзму, прививав українській молоді любов до України. Він містив також поезію і художню літературу. Свої статті і замітки в часописі публікували Степан Охримович, Богдан Кравців і Володимир Янів. Саме у "Молодому житті" розкрився літературний талант племінника Лесі Українки — Юрія Косача, який друкувався під своїм пластовим псевдонімом "Орлине перо"», — розповів Юрій Юзич.
«Цей журнал читали і на ньому виростала ціла генерація пластової молоді, яку тепер знаємо як покоління Бандери і Шухевича. Упевнений, що електронна версія часопису допоможе краще зрозуміти характер молодих учасників визвольного руху», — зазначає Юрій Юзич.
До дня пам’яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів Служби безпеки України підготував і оприлюднив архівні матеріали про добу Великого терору 1937-1938 років.
Як розповів заступник директора Архіву СБУ історик Володимир Бірчак, «Великим терором» називають масові арешти та розстріли людей, що відбувалися у 1937-1938 роках в Радянському Союзі. «Розпочата та керована Йосипом Сталіним хвиля репресій охопила не лише "контрреволюційний і антирадянський елемент", але й членів комуністичної партії, апарат безпеки і, звичайно, національні меншини СРСР», — зазначає Володимир Бірчак.
Серед колекції документів є накази Наркома внутрішніх справ СРСР, інформаційні повідомлення, особисті документи, листування та фотографії репресованих.
«Ми оприлюднюємо й матеріали слідства та особисті документи працівників НКВД, що на початках були організаторами і виконавцями операцій Великого терору, а згодом стали його жертвами», — говорить Бірчак.
Колекція доступна за посиланням
До дня пам’яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів Служби безпеки України підготував і оприлюднив архівні матеріали про добу Великого терору 1937-1938 років.
Як розповів заступник директора Архіву СБУ історик Володимир Бірчак, «Великим терором» називають масові арешти та розстріли людей, що відбувалися у 1937-1938 роках в Радянському Союзі. «Розпочата та керована Йосипом Сталіним хвиля репресій охопила не лише "контрреволюційний і антирадянський елемент", але й членів комуністичної партії, апарат безпеки і, звичайно, національні меншини СРСР», — зазначає Володимир Бірчак.
Серед колекції документів є накази Наркома внутрішніх справ СРСР, інформаційні повідомлення, особисті документи, листування та фотографії репресованих.
«Ми оприлюднюємо й матеріали слідства та особисті документи працівників НКВД, що на початках були організаторами і виконавцями операцій Великого терору, а згодом стали його жертвами», — говорить Бірчак.
Колекція доступна за посиланням