До дня пам’яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів Служби безпеки України підготував і оприлюднив архівні матеріали про добу Великого терору 1937-1938 років.
Як розповів заступник директора Архіву СБУ історик Володимир Бірчак, «Великим терором» називають масові арешти та розстріли людей, що відбувалися у 1937-1938 роках в Радянському Союзі. «Розпочата та керована Йосипом Сталіним хвиля репресій охопила не лише "контрреволюційний і антирадянський елемент", але й членів комуністичної партії, апарат безпеки і, звичайно, національні меншини СРСР», — зазначає Володимир Бірчак.
Серед колекції документів є накази Наркома внутрішніх справ СРСР, інформаційні повідомлення, особисті документи, листування та фотографії репресованих.
«Ми оприлюднюємо й матеріали слідства та особисті документи працівників НКВД, що на початках були організаторами і виконавцями операцій Великого терору, а згодом стали його жертвами», — говорить Бірчак.
Колекція доступна за посиланням
До дня пам’яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів Служби безпеки України підготував і оприлюднив архівні матеріали про добу Великого терору 1937-1938 років.
Як розповів заступник директора Архіву СБУ історик Володимир Бірчак, «Великим терором» називають масові арешти та розстріли людей, що відбувалися у 1937-1938 роках в Радянському Союзі. «Розпочата та керована Йосипом Сталіним хвиля репресій охопила не лише "контрреволюційний і антирадянський елемент", але й членів комуністичної партії, апарат безпеки і, звичайно, національні меншини СРСР», — зазначає Володимир Бірчак.
Серед колекції документів є накази Наркома внутрішніх справ СРСР, інформаційні повідомлення, особисті документи, листування та фотографії репресованих.
«Ми оприлюднюємо й матеріали слідства та особисті документи працівників НКВД, що на початках були організаторами і виконавцями операцій Великого терору, а згодом стали його жертвами», — говорить Бірчак.
Колекція доступна за посиланням
З архівом Комітету рятунку працював у Торонто (Канада) історик, член вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко, який протягом травня — листопада 2013 року досліджує архівні збірки української діаспори у Канаді та США. «До Канади в дослідний інститут "Україніка" фотокопії документів свого часу передав історик Євген Місило з Польщі. Команда Е-архіву опрацювала матеріали та виклала у відкритому доступі в Інтернеті», — розповів координатор Е-архіву Данило Саламін.
«Понад 700 документів Громадського комітету рятунку України засвідчують громадянську зрілість тогочасного українського суспільства. Ми бачимо яскравий приклад феномену "мережування": широких спільних ініціатив допомоги співвітчизникам, яких убивали голодом. Можна зробити висновок про настільки міцні традиції спільної дії серед українців на початку минулого століття, що, аби зруйнувати їх, радянський режим змушений був застосовувати інструменти геноциду», — коментує Андрій Когут, керівник проекту «Електронний архів визвольного руху».
З архівом Комітету рятунку працював у Торонто (Канада) історик, член вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко, який протягом травня — листопада 2013 року досліджує архівні збірки української діаспори у Канаді та США. «До Канади в дослідний інститут "Україніка" фотокопії документів свого часу передав історик Євген Місило з Польщі. Команда Е-архіву опрацювала матеріали та виклала у відкритому доступі в Інтернеті», — розповів координатор Е-архіву Данило Саламін.
«Понад 700 документів Громадського комітету рятунку України засвідчують громадянську зрілість тогочасного українського суспільства. Ми бачимо яскравий приклад феномену "мережування": широких спільних ініціатив допомоги співвітчизникам, яких убивали голодом. Можна зробити висновок про настільки міцні традиції спільної дії серед українців на початку минулого століття, що, аби зруйнувати їх, радянський режим змушений був застосовувати інструменти геноциду», — коментує Андрій Когут, керівник проекту «Електронний архів визвольного руху».
Архівні документи Організації українських націоналістів під проводом Андрія Мельника, що були знайдені на Тернопільщині, Центр досліджень визвольного руху розмістив у відкритому доступі в Е-архіві визвольного руху avr.org.ua. Основу архіву становлять 83 документи ОУН(м) за 1939—1948 роки. Серед них — вишкільні та пропагандистські матеріали (листівки, часописи, брошури), інструкції, записки, накази та звіти тощо.
Як відзначають історики ЦДВР, це справді унікальний випадок, адже раніше не було подібних знахідок документів саме ОУН мельниківців. До Архіву Центру досліджень визвольного руху у 2006 році їх передав голова Братства вояків ОУН-УПА в Тернопільській області Петро Касінчук.
«За допомогою документів із цього архіву можна яскраво простежити принципи вишкільної системи ОУН(м) — через інструкції для юнацтва, цілі, політичну програму й устрій організації. Пропагандистську діяльність ілюструють маніфести, заклики, промови лідерів, а також звернення до членів та прихильників», — розповідає науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Ольга Зброжко.
Архівні документи Організації українських націоналістів під проводом Андрія Мельника, що були знайдені на Тернопільщині, Центр досліджень визвольного руху розмістив у відкритому доступі в Е-архіві визвольного руху avr.org.ua. Основу архіву становлять 83 документи ОУН(м) за 1939—1948 роки. Серед них — вишкільні та пропагандистські матеріали (листівки, часописи, брошури), інструкції, записки, накази та звіти тощо.
Як відзначають історики ЦДВР, це справді унікальний випадок, адже раніше не було подібних знахідок документів саме ОУН мельниківців. До Архіву Центру досліджень визвольного руху у 2006 році їх передав голова Братства вояків ОУН-УПА в Тернопільській області Петро Касінчук.
«За допомогою документів із цього архіву можна яскраво простежити принципи вишкільної системи ОУН(м) — через інструкції для юнацтва, цілі, політичну програму й устрій організації. Пропагандистську діяльність ілюструють маніфести, заклики, промови лідерів, а також звернення до членів та прихильників», — розповідає науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Ольга Зброжко.