З архівом Комітету рятунку працював у Торонто (Канада) історик, член вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко, який протягом травня — листопада 2013 року досліджує архівні збірки української діаспори у Канаді та США. «До Канади в дослідний інститут "Україніка" фотокопії документів свого часу передав історик Євген Місило з Польщі. Команда Е-архіву опрацювала матеріали та виклала у відкритому доступі в Інтернеті», — розповів координатор Е-архіву Данило Саламін.
«Понад 700 документів Громадського комітету рятунку України засвідчують громадянську зрілість тогочасного українського суспільства. Ми бачимо яскравий приклад феномену "мережування": широких спільних ініціатив допомоги співвітчизникам, яких убивали голодом. Можна зробити висновок про настільки міцні традиції спільної дії серед українців на початку минулого століття, що, аби зруйнувати їх, радянський режим змушений був застосовувати інструменти геноциду», — коментує Андрій Когут, керівник проекту «Електронний архів визвольного руху».
З архівом Комітету рятунку працював у Торонто (Канада) історик, член вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко, який протягом травня — листопада 2013 року досліджує архівні збірки української діаспори у Канаді та США. «До Канади в дослідний інститут "Україніка" фотокопії документів свого часу передав історик Євген Місило з Польщі. Команда Е-архіву опрацювала матеріали та виклала у відкритому доступі в Інтернеті», — розповів координатор Е-архіву Данило Саламін.
«Понад 700 документів Громадського комітету рятунку України засвідчують громадянську зрілість тогочасного українського суспільства. Ми бачимо яскравий приклад феномену "мережування": широких спільних ініціатив допомоги співвітчизникам, яких убивали голодом. Можна зробити висновок про настільки міцні традиції спільної дії серед українців на початку минулого століття, що, аби зруйнувати їх, радянський режим змушений був застосовувати інструменти геноциду», — коментує Андрій Когут, керівник проекту «Електронний архів визвольного руху».
Архівні документи Організації українських націоналістів під проводом Андрія Мельника, що були знайдені на Тернопільщині, Центр досліджень визвольного руху розмістив у відкритому доступі в Е-архіві визвольного руху avr.org.ua. Основу архіву становлять 83 документи ОУН(м) за 1939—1948 роки. Серед них — вишкільні та пропагандистські матеріали (листівки, часописи, брошури), інструкції, записки, накази та звіти тощо.
Як відзначають історики ЦДВР, це справді унікальний випадок, адже раніше не було подібних знахідок документів саме ОУН мельниківців. До Архіву Центру досліджень визвольного руху у 2006 році їх передав голова Братства вояків ОУН-УПА в Тернопільській області Петро Касінчук.
«За допомогою документів із цього архіву можна яскраво простежити принципи вишкільної системи ОУН(м) — через інструкції для юнацтва, цілі, політичну програму й устрій організації. Пропагандистську діяльність ілюструють маніфести, заклики, промови лідерів, а також звернення до членів та прихильників», — розповідає науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Ольга Зброжко.
Архівні документи Організації українських націоналістів під проводом Андрія Мельника, що були знайдені на Тернопільщині, Центр досліджень визвольного руху розмістив у відкритому доступі в Е-архіві визвольного руху avr.org.ua. Основу архіву становлять 83 документи ОУН(м) за 1939—1948 роки. Серед них — вишкільні та пропагандистські матеріали (листівки, часописи, брошури), інструкції, записки, накази та звіти тощо.
Як відзначають історики ЦДВР, це справді унікальний випадок, адже раніше не було подібних знахідок документів саме ОУН мельниківців. До Архіву Центру досліджень визвольного руху у 2006 році їх передав голова Братства вояків ОУН-УПА в Тернопільській області Петро Касінчук.
«За допомогою документів із цього архіву можна яскраво простежити принципи вишкільної системи ОУН(м) — через інструкції для юнацтва, цілі, політичну програму й устрій організації. Пропагандистську діяльність ілюструють маніфести, заклики, промови лідерів, а також звернення до членів та прихильників», — розповідає науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Ольга Зброжко.
Як розповів історик, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, спогади учасників збройної боротьби були записані за наказом керівництва підпілля, яке турбувалось про збереження пам’яті про повстанців. В УПА хроніки відділів записували бунчужні.
«Таким чином до нас дійшли цінні документи, які містять чимало цікавої та корисної і для історика, і для пересічного читача інформації. Її характерними рисами є скрупульозність та точність. І хоча у документах є чимало статистичної інформації, вони не позбавлені емоцій та особистих переживань авторів та дуже чітко й яскраво передають дух епох», — розповідає Руслан Забілий.
Ці документи свого часу були конфісковані НКВД, а зараз їхні оригінали зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ, а зі сканованими копіями відтепер можна ознайомитись на сайті Електронного архіву визвольного руху за посиланням.
Як розповів історик, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, спогади учасників збройної боротьби були записані за наказом керівництва підпілля, яке турбувалось про збереження пам’яті про повстанців. В УПА хроніки відділів записували бунчужні.
«Таким чином до нас дійшли цінні документи, які містять чимало цікавої та корисної і для історика, і для пересічного читача інформації. Її характерними рисами є скрупульозність та точність. І хоча у документах є чимало статистичної інформації, вони не позбавлені емоцій та особистих переживань авторів та дуже чітко й яскраво передають дух епох», — розповідає Руслан Забілий.
Ці документи свого часу були конфісковані НКВД, а зараз їхні оригінали зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ, а зі сканованими копіями відтепер можна ознайомитись на сайті Електронного архіву визвольного руху за посиланням.