Як розповів упорядник колекції, пластун Юрій Юзич, журнал містить багато інформації по життя і діяльність пластової організації, офіційні повідомлення пластового проводу. «Часопис просував ідеї патріотизму і героїзму, прививав українській молоді любов до України. Він містив також поезію і художню літературу. Свої статті і замітки в часописі публікували Степан Охримович, Богдан Кравців і Володимир Янів. Саме у "Молодому житті" розкрився літературний талант племінника Лесі Українки — Юрія Косача, який друкувався під своїм пластовим псевдонімом "Орлине перо"», — розповів Юрій Юзич.
«Цей журнал читали і на ньому виростала ціла генерація пластової молоді, яку тепер знаємо як покоління Бандери і Шухевича. Упевнений, що електронна версія часопису допоможе краще зрозуміти характер молодих учасників визвольного руху», — зазначає Юрій Юзич.
Як розповів упорядник колекції, пластун Юрій Юзич, журнал містить багато інформації по життя і діяльність пластової організації, офіційні повідомлення пластового проводу. «Часопис просував ідеї патріотизму і героїзму, прививав українській молоді любов до України. Він містив також поезію і художню літературу. Свої статті і замітки в часописі публікували Степан Охримович, Богдан Кравців і Володимир Янів. Саме у "Молодому житті" розкрився літературний талант племінника Лесі Українки — Юрія Косача, який друкувався під своїм пластовим псевдонімом "Орлине перо"», — розповів Юрій Юзич.
«Цей журнал читали і на ньому виростала ціла генерація пластової молоді, яку тепер знаємо як покоління Бандери і Шухевича. Упевнений, що електронна версія часопису допоможе краще зрозуміти характер молодих учасників визвольного руху», — зазначає Юрій Юзич.
До дня пам’яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів Служби безпеки України підготував і оприлюднив архівні матеріали про добу Великого терору 1937-1938 років.
Як розповів заступник директора Архіву СБУ історик Володимир Бірчак, «Великим терором» називають масові арешти та розстріли людей, що відбувалися у 1937-1938 роках в Радянському Союзі. «Розпочата та керована Йосипом Сталіним хвиля репресій охопила не лише "контрреволюційний і антирадянський елемент", але й членів комуністичної партії, апарат безпеки і, звичайно, національні меншини СРСР», — зазначає Володимир Бірчак.
Серед колекції документів є накази Наркома внутрішніх справ СРСР, інформаційні повідомлення, особисті документи, листування та фотографії репресованих.
«Ми оприлюднюємо й матеріали слідства та особисті документи працівників НКВД, що на початках були організаторами і виконавцями операцій Великого терору, а згодом стали його жертвами», — говорить Бірчак.
Колекція доступна за посиланням
До дня пам’яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів Служби безпеки України підготував і оприлюднив архівні матеріали про добу Великого терору 1937-1938 років.
Як розповів заступник директора Архіву СБУ історик Володимир Бірчак, «Великим терором» називають масові арешти та розстріли людей, що відбувалися у 1937-1938 роках в Радянському Союзі. «Розпочата та керована Йосипом Сталіним хвиля репресій охопила не лише "контрреволюційний і антирадянський елемент", але й членів комуністичної партії, апарат безпеки і, звичайно, національні меншини СРСР», — зазначає Володимир Бірчак.
Серед колекції документів є накази Наркома внутрішніх справ СРСР, інформаційні повідомлення, особисті документи, листування та фотографії репресованих.
«Ми оприлюднюємо й матеріали слідства та особисті документи працівників НКВД, що на початках були організаторами і виконавцями операцій Великого терору, а згодом стали його жертвами», — говорить Бірчак.
Колекція доступна за посиланням
З архівом Комітету рятунку працював у Торонто (Канада) історик, член вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко, який протягом травня — листопада 2013 року досліджує архівні збірки української діаспори у Канаді та США. «До Канади в дослідний інститут "Україніка" фотокопії документів свого часу передав історик Євген Місило з Польщі. Команда Е-архіву опрацювала матеріали та виклала у відкритому доступі в Інтернеті», — розповів координатор Е-архіву Данило Саламін.
«Понад 700 документів Громадського комітету рятунку України засвідчують громадянську зрілість тогочасного українського суспільства. Ми бачимо яскравий приклад феномену "мережування": широких спільних ініціатив допомоги співвітчизникам, яких убивали голодом. Можна зробити висновок про настільки міцні традиції спільної дії серед українців на початку минулого століття, що, аби зруйнувати їх, радянський режим змушений був застосовувати інструменти геноциду», — коментує Андрій Когут, керівник проекту «Електронний архів визвольного руху».
З архівом Комітету рятунку працював у Торонто (Канада) історик, член вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко, який протягом травня — листопада 2013 року досліджує архівні збірки української діаспори у Канаді та США. «До Канади в дослідний інститут "Україніка" фотокопії документів свого часу передав історик Євген Місило з Польщі. Команда Е-архіву опрацювала матеріали та виклала у відкритому доступі в Інтернеті», — розповів координатор Е-архіву Данило Саламін.
«Понад 700 документів Громадського комітету рятунку України засвідчують громадянську зрілість тогочасного українського суспільства. Ми бачимо яскравий приклад феномену "мережування": широких спільних ініціатив допомоги співвітчизникам, яких убивали голодом. Можна зробити висновок про настільки міцні традиції спільної дії серед українців на початку минулого століття, що, аби зруйнувати їх, радянський режим змушений був застосовувати інструменти геноциду», — коментує Андрій Когут, керівник проекту «Електронний архів визвольного руху».